Вернувся татко із Кавказу,
Вхопив синка на руки зразу:
— Чи був, синочку, хтось у нас,
Коли я їздив на Кавказ? —
А той говорить: — З яродрому
Один ходив до нас додому.
Все говорив, що він пілот,
Що дуже любить самольот.
Своїм геройством вихвалявся,
А сам без мами спать боявся.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Мами не заміниш
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Гаряча закуска
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)