Дід куняє у партері — п’єса нуднувата.
А тут раптом в третій дії як пальне гармата!
Дід у кріслі захитався, з переляку мукнув
Та об крісло об переднє головою й стукнув.
— Пройшов,— каже,— без контузій усю Вітчизняну,
А від п’єси отакої інвалідом стану.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Врятований циган
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Голуб’ята
(Оцінок ще немає)