Павло Глазовий – Гроші треба берегти: Вірш

Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу?
— Я уміло,— каже той,— грошенята трачу.
Научився відкладать гроші помаленьку.
Хтось купує коньячок, я беру біленьку.
Хтось купує шоколад, я купую пончик.
Хтось сідає у літак, я — в твердий вагончик.
Хтось у Сочі на курорт виїжджа з сім’єю,
Я з дружиною удвох… Та й то не з своєю.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Гроші треба берегти":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Гроші треба берегти: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.