— Як у тебе лоб розпух! —
Каже Гнат Федоту.
— Юринда, це в мене, брат,
Гуля від компоту.
— Вперше чую, щоб були
Від компоту ґулі.
— Так на мене ж він летів,
Будучи в каструлі.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Грамотна сімейка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Детектор
(Оцінок ще немає)