Ковиляють двоє п’яних рано на світанку.
Старший каже: — Ох же й буду мати прочуханку!
А тебе лупцює жінка? — у дружка питає.
Той бурмоче: — Холостяк я, жінки ще немає.—
Старший тупо подивився в очі молодому: —
То якого ж тоді біса ти ідеш додому?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Гуманний кум
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Історичний факт