Павло Глазовий – Гуляки: Вірш

Ковиляють двоє п’яних рано на світанку.
Старший каже: — Ох же й буду мати прочуханку!
А тебе лупцює жінка? — у дружка питає.
Той бурмоче: — Холостяк я, жінки ще немає.—
Старший тупо подивився в очі молодому: —
То якого ж тоді біса ти ідеш додому?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Гуляки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Гуляки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.