Павло Глазовий – Ілюзія: Вірш

Біля Галочки Пилип
Муркотів, мов котик:
— Дай я, серденько, тебе
Поцілую в ротик.
Я не бачив ще в житті
Ротика такого:
Горошиночка мала
Не пролізе в нього.

Він женивсь.
Тепер бурчить:
— Не життя, а мука.
Виявляється, що рот —
Розтяжима штука.
Нині Галочка моя
Як роззявить рота,
То у неї він стає
Ширший за ворота.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Ілюзія":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Ілюзія: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.