Павло Глазовий – Ізюм: Вірш

Ішла кума зніматися, говорив їй кум:
— Як почнуть тебе знімати, ти шепчи: ізюм,
І роби отак губами, наче п’єш компот.
Вийде в тебе на портреті невеличкий рот.

А тепер кума ховає фото від людей:
В неї вийшов на портреті рот аж до ушей.
— Ну яка ж ти безтолкова, — дорікає кум. —
Не могла сказати слово, як я вчив: ізюм…
— Відчепись, — кума говорить. — Що ти все бурчиш?
Я злякалась, як знімалась, та й шепчу: кишмиш…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Ізюм":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Ізюм: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.