Йшла в театрі нова п’єса,
Сіра, нецікава.
Штовхнув глядач потихеньку
Сусіда, що справа.
— Йдімо звідси. Це ж не п’єса,
А якась полова.
А сусід йому: — Неправда,
Штука це чудова.
Видно, в нас смаки несхожі
Й різні інтереси…
Не знав глядач, що з ним поруч
Сидів автор п’єси.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Куца Фенька
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Кумова теорія