Зайшов якось до знайомих тенор знаменитий.
Стала його господиня ласкаво просити:
— Заспівайте нам що-небудь з «Кармен» чи з «Аїди»!
— Та вже ж пізно,— мнеться тенор,— мабуть, сплять сусіди.
— І-і-і,— сказала господиня,— зайва про це мова.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Балада про блат
- Попередній вірш → Олена Пчілка – Перший сніг