До папуги в зоопарку
Підійшов гусак.
— А чого це ти,— питає,—
Зажурився так?
І чому у тебе, друже,
Голова в бинтах?
— Ех,— сказав йому папуга,—
Ти щасливий птах
Ловиш рибку на ставочку
Та скубеш траву,
А ось я на місці виднім
Між людьми живу.
Всім відомо, що у мене
Мудра голова.
Від людей я переймаю
Фрази і слова.
То ж таке недавно ляпнув
Тут при дітлахах,
Що дорослі закричали:
— Збожеволів птах! —
Через це й сиджу без їжі
Вже чотири дні.
Бачиш, вуха заліпили
Пластирем мені…
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Гумові кульки
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Вирізки
(1 оцінок, середнє: 1,00 із 5)