Павло Глазовий – Мавпин жарт: Вірш

Переклад з Володимира Корбана “Малпін жарт”

Після нічної чесної роботи
Трезор і Мурза спали біля плоту,
Тим часом Мавпа не дрімала;
Собак уздріла і обом,
Підкравшись нишком, мотузком
Хвости зв’язала.
Сама ж сховалась, клята, і сидить,
Все камінцями кидь та кидь,—
Кортить собак їй розбудить…
Що тут було, коли прокинулись обоє!
Трезора Мурза рве,
Трезор гарчить, як звір.
Від гавкоту, від того бою
Гуде весь двір.
А Мавпа за живіт береться,
Підстрибує, кривляється, сміється:
Видать, припав до серця їй
Собачий бій!

Є ще людці: зав’яжуть нишком склоку,
І позирають збоку,
І тішаться, падлюки,
І потирають руки…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Мавпин жарт":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Мавпин жарт: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.