Павло Глазовий – Мокра ковбаса: Вірш

Хлоп’ятко їсть ковбаску,
По крихітці куса.
— Чом докторською зветься
Ця мокра ковбаса?
— Свинячих,— каже батько,
— Не вистача кишок,
Так хтось кишки придумав
Робити з бумажок.
А потім склав брошуру,
Щоб прочитали всі,
І вийшов з нього доктор
По мокрій ковбасі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 2,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Мокра ковбаса":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Мокра ковбаса: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.