Хлоп’ятко їсть ковбаску,
По крихітці куса.
— Чом докторською зветься
Ця мокра ковбаса?
— Свинячих,— каже батько,
— Не вистача кишок,
Так хтось кишки придумав
Робити з бумажок.
А потім склав брошуру,
Щоб прочитали всі,
І вийшов з нього доктор
По мокрій ковбасі.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Дамочка-кияночка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Делікатес
(1 оцінок, середнє: 2,00 із 5)