Леденці купив Іван ті, що у коробці.
Ходить смокче й примовля: — Подивіться, хлопці,
Як це кляте “лампасе” злиплося у купу.
Неможливо роздовбать, хоч клади у ступу. —
Повертає монпансьє, крутить на долоні.
— Їй же право, тут усе, як у нас в районі.
Позлипалося отак все начальство к трясці:
Там брати, а там свати,
Там — дружки по пляшці.
Ось і спробуйте — підіть наведіть порядок:
Одного підковирнув — зачепив десяток.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Мова і язик
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Надійний чоловік
(1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)