Батько радий. Світ йому став ясним і милим:
В лотерею виграв він величезний килим.
— Як і далі піде так, — мовив за обідом, —
можем виграть “Жигулі”. Сядем та й поїдем.
— Ах, яка то красота! — мати мружить очі. —
Ми в машині у своїй їдемо у Сочі. —
Розгорілося лице у синка малого:
— Я сигналом — ду-ду-ду! Утікай з дороги! —
Батько сина по щоці: — Подаси сигнали?
А навіщо? Щоб права в мене відібрали? —
Тут як кинеться притьмом мати до хлопчини
Та в потилицю як дасть: — Ану, геть з машини!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Мудра мати
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Моя шахта
(2 оцінок, середнє: 5,00 із 5)