Павло Глазовий – Найкоротша пісня: Вірш

Везли з Криму чумаки повні хури солі.
Сумно рипали вози у широкім полі.
Ой їхали чумаки та пісень співали,
Бо добрячі голоси й підголоски мали.
Хтось затягне-заведе на переднім возі,
І підхоплять ті слова по усій дорозі.
Лиш один чумак мовчав. Звісив з воза ногу
Та й куняв собі, дрімав майже всю дорогу.
І незчувся, як біда сонного спіткала:
На ходу його нога в колесі застряла.
— Ой но-о-га! — від болю він загорлав щосили.
— Ой но-о-га! — всі чумаки хором підхопили
та й замовкли, бо тюхтій, дякуючи богу,
вчасно з колеса устиг висмикнути ногу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Найкоротша пісня":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Найкоротша пісня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.