Ходять двоє зоопарком. Обоє «під газом».
Біля кожної тварини спиняються разом.
Перший каже: — Зажили б ми з тобою, як графи,
Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи.
Ото була б насолода! Випив чарку вранці,
А горілка до вечора текла б по горлянці.
Другий каже: — Облиш мене краще у спокої.
Не хочу я мати шиї довгої такої.
Мені часто бува нудно після перебору.
Нащо мені, щоб так довго ішло знизу вгору?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Казка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Заочна наука
(Оцінок ще немає)