Павло Глазовий – Невдячність: Вірш

Одного сонячного дня
В болото впало чортеня.
Довгенько борсалось, крутилось,
Було б, дурненьке, утопилось,
Та йшов хороший чоловік,
Він чортеня схопив за вухо
І викинув на інший бік,
Туди, де зелено і сухо.
І раптом чує дикий крик:
— За що ти б’єш мою дитину? —
Чортиця вибігла з-за тину,
Взяла суху очеретину
Та чоловіка в око — штрик!
Мораль правдива — не морока,
Сама лягає під перо:
Як захотів позбутись ока,
Зроби невдячному добро.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Невдячність":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Невдячність: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.