Павло Глазовий – Нічний дзвінок: Вірш

У квартирі завбуфетом
Дзенькнув телефон.
— Я вас слухаю, — хазяїн
Пробурчав крізь сон.
А із трубки голос чути:
— Якщо не секрет…
Чи збираєтесь ви скоро
Відчинять буфет?
— Тю! — обурився хазяїн.
Зараз глупа ніч.
А із трубки знову чути:
— Так у тім-то й річ.
Я у вашому буфеті
Під столом заснув,
А мене якийсь чудило
На замок замкнув…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Нічний дзвінок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Нічний дзвінок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.