— Лягай спати вже, онучку,— дід говорить басом.
— Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.
— А онучок зубки скалить: — Як же ви там спали?
Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Ой, Жигулі, ви, Жигулі
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Буйні предки
(Оцінок ще немає)