Вірші класиків > Павло Глазовий: Вірші > Павло Глазовий – Онучок

Павло Глазовий – Онучок: Вірш

— Лягай спати вже, онучку,— дід говорить басом.
— Я, як був таким маленьким, лягав з курми разом.
— А онучок зубки скалить: — Як же ви там спали?
Як ви з сідала, дідусю, додолу не впали?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Глазовий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Онучок":

Читати схожі вірші:

  1. Павло Глазовий – Пряник
  2. Павло Глазовий – Брехунець
  3. Павло Глазовий – Чудний школяр
  4. Павло Глазовий – Нинішні дівчата
  5. Євген Бандуренко – Лиш руками розвела
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Онучок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.