Павло Глазовий – Побалакали: Вірш

Кадр із фільму у журналі жінка розгляда:
На коні сидить панянка, гарна, молода.
Клича жінка чоловіка, каже: — Подивись!
Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. —
Чоловік скривився кисло:
— Верхи на коні?
Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені.
— Вийшло так, — зітхнула жінка. — Молода була.
На коня хотіла сісти, сіла на осла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Побалакали":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Побалакали: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.