Прийшов якось до рабина
Хороший хлопчина.
Якщо прийшов, була, значить,
Поважна причина.
— Я хотів би женитися.
— Будь ласка, женися.
— Але ж дівка — фу, негарна.
— Ну, тоді дивися…
— Батьки в неї багатющі.
— То, значить, женися.
— Але ж вона поганюща!
— Ну, тоді дивися…
— То як мені поступити?
Яким саме чином?..
Ребе трішечки подумав:
— Стань християнином.
— Чого раптом?
— Щоб покласти
Край пустій розмові, —
Будеш голову морочить
Якомусь попові.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Порушниця
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Солдатська лірика
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)