Заснув татко на дивані, зігрітий обідом,
Хропе, сопе, свище носом, аж чути сусідам.
А синочок слухав, слухав, приглядався скоса,
Потім підбіг до батечка і крутнув за носа.
— Що ти, капоснику, робиш? — здивувалась мама.
Виключаю, бо у татка погана програма.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Таткова радість
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Харя
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші