— Поздоров мене, браток!
Каже Федір гордо. —
Я учора встановив
Справжнього рекорда.
Триста метрів прошмаляв
Десь за півхвилини —
Мотоцикла перегнав
І автомашини.
Недовірливий Мусій
Скоса подивився:
— А чого ж у тебе ніс
Так перекосився?
— Як «чого»? Та я ж тому
І ушкварив кроса,
Що трамвайними дверми
Прищикнуло носа.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Ромуальд Коробка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Про красу і силу
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші