Павло Глазовий – Розлука: Вірш

Залишила колись Беба
Мужа свого Льову.
Десь полазила півроку
І прилізла знову.
— Прости мене! — на колінах
Благала-просила.
І сказав їй добрий Льова:
— Бебо моя мила!
У тім, що ти десь тинялась,
Вини не знаходжу,
А що назад повернулась —
Простити не можу!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Розлука":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Розлука: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.