— Дві години стежу я за тобою, друже.
Видно, в тебе до жінок серце не байдуже.
Походжаєш по піску чи в ріку заходиш —
Від зеленого грибка ока не відводиш.
Що привабило тебе? Загорілі дами
Чи тонесеньке дівча з чорними бровами?
— Відчепися! Я дивлюсь виключно в ту точку,
Де поклав свої штани, туфлі і сорочку.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Садок
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Тверде слово
(Оцінок ще немає)