Люди Саві дорікають: — Доки будеш пити? —
А він каже: — Хочу горе у вині втопити.
— Так ти ж уже бочку випив. Скільки літ минуло!
Давно уже твоє горе к бісу потонуло.
— Не знаєте мого горя,— відказує Сава.—
Моє горе дуже хитре, воно зверху плава.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Про свинину й писанину
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Світогляд
(Оцінок ще немає)