Павло Глазовий – Селище: Вірш

Виросло над річкою
Селище нове.
Усього півроку
В ньому люд живе,
А уже контори
Видно там і тут,
Різні управління,
Відділи і суд
По широкій вулиці
Йдуть синок і тато.
— А для чого, таточку,
Вивісок багато? —
Батько тихо каже:
— Ти іще дитя,
Не збагнеш цього ти,
Синку, до пуття.
Як ото без гусені
Не буває саду,
Так і без нахлібників
Не буває ладу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Селище":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Селище: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.