Розказує вчитель учням
Про мудрість природи,
Яка людям компенсує
Недоліки й шкоди.
— Як хтось має слух поганий,
То він не нещасний,
Бо у нього здебільшого
Буде зір прекрасний.
І, навпаки, як хто-небудь
На зір нездоровий,
То в такого, як правило,
Буде слух чудовий.
Хто підтвердити це може,
Хай попросить слова…
І тут з місця підхопився
Розумничок Льова:
— Це підтвердити вам може
Мій дядечко Сава.
В нього ліва нога куца,
Зате довша права.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Чому букви різні
(Оцінок ще немає)