Готувався виступати на нараді бюрократ.
Добирав для нього дані цілий тиждень апарат.
Він увечері шпаргалку прочитав, пробубонів
І засунув у кишеню габардинових штанів.
Вранці вийшов на трибуну, набурмосився, як біс.
Звичним рухом у кишеню за шпаргалкою поліз.
Лапав, мацав, нагинався, руку сунув аж до дна:
Що за диво? Де шпаргалка? Де поділася вона?
Бюрократ водички випив, щоб звучав сильніше бас,
І сказав: — Нові успєхи, безусловно, є у нас.
А чи сильні ті успєхи, чи внушительні вони,
Доложити вам не можу, бо надів не ті штани.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Талант
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Шалапутний Іван
(Оцінок ще немає)