Павло Глазовий – Шприц: Вірш

Подивилась фільм заморський
Ельза Ковбаса
Та й розказує сусідці:
— От де чудеса!
У старого чоловіка
Жінка молода.
Їй життя таке, конешно,
Швидко набрида.
Уночі в своєму ліжку
Задрімав старик,
А вона у шприц отрути
Та під ребра — штрик!
Стариган урізав дуба,
А вона — ха-ха! —
Підшукала молодого
Хлопця-жениха…
От картинка! В мене й досі
Тіло все дрижить.
Як уміють за кордоном
Інтересно жить!
А у нас штрикни-но, спробуй, —
Тут тобі й тюрма.
Та й шприців таких красивих
В продажі нема.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Шприц":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Шприц: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.