Павло Глазовий – Слухняна доня: Вірш

Днями цілими в люстерко заглядала діва:
Підмальовувала справа, підправляла зліва.
Батько злився: — Фарбуватись — ти одне лиш тямиш…
Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж.

І пішла дочці на користь батькова наука.
Він тепер її годує, зятя і онука.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Слухняна доня":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Слухняна доня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.