Павло Глазовий – Спілкування: Вірш

Дорікає мати доні:
— Ти жівйош у Кієвє,
А нє гдє-то у Рязані
Чи в каком Тетієвє,
Но язик ти украінскій
Знать нє собіраєшся.
Говору тібє об етім,
Но ти возмущаєшся.
Что ти дєлаєш мнє глазкі,
Смотріш, как на дурочку?
Ти же часто в сєльскіх тьоток
Покупаєш курочку.
Научись хоть торговаться:
“А почому кури?”
“А не буде лі дешевше?”
“Не деріть три шкури!”

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Спілкування":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Спілкування: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.