Як женитися задумав Панько Костомаха,
Прителющилась до нього тітонька Домаха.
— Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло.
Бери собі Куцу Феньку, розписуйся сміло.
— Та нащо мені та Фенька, як вона заїка?
— То не лихо, менше буде лаять чоловіка.
— Та вона ще в школі шию тижнями не мила.
— То не страшно, менше буде витрачати мила.
— Та вона ж дурна, як пробка. Всі це добре знають. —
Тітка вперлась: — І на сонці плями теж бувають.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Сердешна Оксана
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Сміховина