Перукар Панаса підстригає й бриє.
— Ну ж і шия, — каже, — усім шиям шия. —
А Панас радіє: — Добру шию маю,
Бо щодня тренуюсь, гирю підіймаю.
Перукар скривився: — Краще вже мовчи ти.
Піднімай хоч трактор. Треба шию мити.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Поцілунок
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Спілкування
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)