Спитав колись піп у школі учня-здоровила:
— Хто сотворив тебе, сину?
— Мати народила.
— Хто сотворив, я питаю. Що верзеш, дурило?
— Ну, сотворив, мабуть, батько,— сказав здоровило.
— Бог сотворив, а не батько! Тобі зрозуміло? —
А той бурчить: — Забув уже. Давно було діло.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Про хороший настрій
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Тонка натура
(Оцінок ще немає)