Солов’ї змагалися
У зеленій хащі –
Один тьохне хороше,
Другий – іще краще.
Пісенька виходила
Надзвичайно вдала.
Ворона горластого
Заздрість заїдала.
Від тієї заздрості
Він відчув охоту
В солов’їну пісню
Власну вставить ноту.
Тож узяв та гаркнув
Так осатаніло,
Що з верби старої
Листя полетіло.
Солов’ї злякалися,
У кущах сховалися –
Вже не те що тьохкати,
Пискнути боялися.
І повірив ворон
У таланти власні:
– Так співати треба,
Сопляки нещасні!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Так точно
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Фейлетон про балкон
(Оцінок ще немає)