Павло Глазовий – Татків друг: Вірш

Запитала свою маму
Донечка мала:
— А це правда, що ти, мамо,
У землі жила?
— Звідкіля ти цю дурницю
В голову взяла?

— Та ж до нас приходив дядя,
Ну, отой… оцей,
Що ходив із татком разом
Вчитися в ліцей.
Ти пішла купить для нього
Пляшку коньяку.
А він каже: — Де ти жінку
Викопав таку?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 1,50 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Татків друг":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Татків друг: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.