Татко хвалиться синочком: — Хто б мені повірив?
Три годочки, а вже знає всіх тварин І звірів.—
Тітка книгу товстелезну Дістає із шафи.
— Що оце? — кива на зебру. — Це такі зирафи.
— А оце? — осла підносить.
— Це таке лосатко.
— А оце? — на мавпу тиче.
А оце мій татко!
- Наступний вірш → Дмитро Павличко – Зажурилась квітка
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Радіолюбитель
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші