Стрілись повний і худий, обидва Федоти.
Перший главком заправля, другий — без роботи.
— Я тебе, — сказав гладкий, — улаштую в главку
Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку
— Ні, я звик, — сказав худий, — жити скромно й просто.
З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто.
— Та ти що? — гукнув гладкий. — В тебе не всі дома!
Щоб одержувати сто, треба мать диплома.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Три сигнали
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Тачка
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)