Павло Глазовий – У сусіда в новім домі: Вірш

У сусіда в новім домі —
Кухня невеличка.
Отак плита, так тумбочка,
А отак — поличка.
Сюди вузько, туди тісно,
Не кухня, а клітка.
А дружина у сусіда —
Огрядненька тітка.
Коли пташка заспівала,
Привітавши ранок,
Вийшла в кухню господиня
Готувать сніданок.
Начистила картопельки,
Вогонь запалила
Й ненароком правим боком
Каструлю звалила.
Доки вона ту каструлю
Під столом шукала,
Їй на спину із тумбочки
Виварка упала.
І не може господиня
Дати собі раду:
Сюди стіна й туди стіна,
А виварка ззаду…
Сидить вона в закапелку,
Чоловіка кличе:
— Рятуй мене, голубчику!
Рятуй, чоловіче!
Тягни к бісу цю виварку
Або ламай стінку!
Біжи шукай більшу кухню
Або меншу жінку!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – У сусіда в новім домі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – У сусіда в новім домі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.