Ще будучи єфрейтором, у давню годину
Узяв Сидір дружиною доярку Марину.
А коли він дослужився аж до генерала,
Жінка глянула на нього й весело сказала:
— Хто б про тебе міг подумать, що таке добудеш,
Що колись ти чоловіком генеральші будеш?
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Вередлива дівчина
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Глибинна мораль
(Оцінок ще немає)