Павло Глазовий – Як Микита став боксером: Вірш

Прийшов наказ директору м’ясокомбинату:
“Ви повинні спортроботу ширше розгортати.
Щоб в цій справі подолати давне відставання,
Найсильнішого боксера вишліть на змагання”.
Сів, задумався директор — справи складнуваті…
Звідкіля ж того боксера взять на комбінаті?
І звернувсь до м’ясоруба силача Микити,
Що умів одним ударом бугая убити.
— Виручай мене, Микито! Візьмеш рукавиці
І поїдеш на змагання з боксу до столиці.
— Побоксуємо! — Микита мовив без вагання
І в столиці через тиждень вийшов на змагання.
Гонг ударив. Супротивник кинувсь до Микити
І відразу ж примудрився в зуби зацідити.
А Микита спересердя раз його як свиснув,
Полетів він за канати, лиш ногами блиснув.
Вибіг лікар до боксера, розтирання робить,
Щось у ніздрі заливає, чимось груди кропить.
А м’ясник по рингу скаче та як крикне здуру:
— Що ти тягнеш? Доки теплий — здирай з нього шкуру!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Як Микита став боксером":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Як Микита став боксером: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.