Павло Глазовий – Задній розум: Вірш

Виносили покійника, а лікар говорив:
— Якби покинув пити він та менше щоб курив,
То дуба не урізав би в самому цвіті літ.—
І, слухаючи лікаря, сказав старенький дід:
— Навіщо ви, голубчику, говорите мені?
Раніш би пояснили це тому, що у труні.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 2,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Задній розум":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Задній розум: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.