Вірші класиків > Павло Глазовий: Вірші > Павло Глазовий – Запорожці

Павло Глазовий – Запорожці: Вірш

На стіні картина. Рама золота.
Пишуть до султана козаки листа.
Жити цій картині тисячу століть!
Перед нею жевжик згорблений стоїть
І бурчить сердито: — Допотопний стиль.
Час уже відправить все таке в утиль.
Хтось із запорожців в відповідь на це,
Як живий, з картини повернув лице,
Плюнув набік, витер вуса кулаком —
І того нікчему оглушив плювком.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Павло Глазовий
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Запорожці":

Читати схожі вірші:

  1. Степан Руданський – Запорожці у короля
  2. Павло Глазовий – Тумба
  3. Павло Глазовий – Золота Простота
  4. Павло Глазовий – Коли у мене на могилі
  5. Павло Глазовий – Залізне майно
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Запорожці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.