З Езопа
Молоденький мулик,
син осла й кобили,
У зеленім полі
гарцював щосили.
Гарцював, брикався,
весело крутився,
Доки у глибокій
ямі опинився.
Там лежав і думав:
«Мати винувата,
Що такого маю
недотепу-тата.
Мав би я за батька
жеребця прудкого,
Не могло б зі мною
трапитись такого».
Ми сюди примітку
зробим невеличку.
Є й людці, що мають
нехорошу звичку
Згадувати тата
Або рідну маму
Тільки в ту годину,
Як потраплять в яму.
