Павло Глазовий – Згадка про татка: Вірш

З Езопа

Молоденький мулик,
син осла й кобили,
У зеленім полі
гарцював щосили.
Гарцював, брикався,
весело крутився,
Доки у глибокій
ямі опинився.
Там лежав і думав:
«Мати винувата,
Що такого маю
недотепу-тата.
Мав би я за батька
жеребця прудкого,
Не могло б зі мною
трапитись такого».
Ми сюди примітку
зробим невеличку.
Є й людці, що мають
нехорошу звичку
Згадувати тата
Або рідну маму
Тільки в ту годину,
Як потраплять в яму.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Згадка про татка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Згадка про татка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.