Про цей випадок писала районна газета.
Купив собі літній дядько в крамниці кашкета.
Все звичайне: зверху ґудзик, унизу підкладка.
На підкладці темно-синя вліплена печатка —
Кілька літер навскосяк,
Вище — якості знак.
Згодом все мальоване і усе написане
Із підкладки перейшло дядькові на лисину.
В сні не снилося йому отакої пакості,
Щоб до лисини навік прикипів знак якості.
Не бере його ніщо — ні наждак, ні мило.
Он яке тепер буває якісне чорнило!
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Золота Простота
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Биточки