Я ще хлопчиком малим
Вибіг на дорогу,
А мене дурний собака
Хапонув за ногу.
Залишилися на литці
Незгладимі знаки,
І гадав я, що немає
Гірших, ніж собаки.
Та коли пізніш у зуби
Критикам попався,
Зрозумів, що у дитинстві
Гірко помилявся.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Золоті руки
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Ласкава дівчина
(Оцінок ще немає)