«Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива…» —
Лунають другу сотню років
Прості Тарасові слова.
Тепер в поета молодого,
Буває, знайдеш викрутас
І не второпаєш нічого,
Хоч прочитаєш десять раз.
То не новаторства ознаки,
Таке якраз тоді бува,
Коли у голові писаки
Сердитий вітер завива…
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Заклятість
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Знак Якості